В аудіо-записі бракує фрагменту тривалістю 15-20 хв., присвяченого викладу чоловічих архетипів Старця і Воїна — друга частина розпочинається одразу з розгляду архетипу Діви-Матері. У лекції також пролунала неточність щодо фігури Медеї: завершення її життя має декілька версій, як і самих Медей, за деякими припущеннями, було дві, а не одна.

Запитання Володимира Карагяура стосовно Змія-спокусника в Старому Заповіті потребує розширенішої відповіді: образ змії, яка обплітає посох або дерево сам по собі жіночий (посох і стовбур — чоловічі фаллічні символи). Що характерно: Райське дерево співвідноситься з ідеєю Вісі, Світового Дерева як вертикалі, котра центрує реальність і задає їй міру. Відповідно, змія, що обплітає дерево, уособлює жіноче начало. Змій-спокусник (Змія-спокусниця?) в цьому випадку втілює також ідею мудрості, Софії, що також указує на її приналежність до жіночого онтологічного принципу.

Запитання Володимира Звенигородського про співвідношення жіночого дискурсу і постмодерністського філософування, яке не ввійшло в аудіо-запис, варто підсумувати лаконічніше: чоловіча логіка ієрархічна, вертикальна, а жіноча — мережева, горизонтальна. Перемога мережевих структур у другій пол. XX ст. — це опосередкована перемога жіночого «форматування». В даному випадку «чоловіче» та «жіноче» розуміються як онтологічні принципи. Крах мета-фізики закономірно постає як крах самого принципу вертикалі.