Ліберальні екстремісти у меншості: соромно бути за своїх

Юрій Ноєвий
Група політичних досліджень «Політономія»

Після Другої світової війни марксисти і ліберали – СРСР, США та Англія –  нав'язали Європі, що національна ідентичність – "фашизм", "нацизм" і "расизм" – найбільші гріхи світу. Хоча те, що саме ці держави разом з іншими європейськими імперіалістичними державами – Німеччиною, Іспанією, Голандією та іншими – окупували сотні народів і спричинилися до геноциду і повальної деградації окупованих культур, сьогодні мало хто згадує. Тим більше, що визиск у світових масштабах далі продовжується євро-американськими компаніями. І зараз також, коли ви читаєте цей допис.

Європейські ліберали воістину добре грають у ЗМІ, воістину добре підтримують неоколоніальний порядок у світі.

У Мавританії – є така держава в Африці – рабство було скасовано у 2007 р., але досі 900 тис. негрів перебуває у рабстві по факту. І чи хтось знає, хто своїм Іноземним легіоном підтримує там порядок? Як не дивно, "цивілізована" Франція.

У той час, як в Україні бідність зростає, західні фонди фінансують рекламні кампанії, які привчають українців толерувати мігрантів. Правду про те, які злочини чинять ці мігранти в тій таки Франції, замовчуються. Як і те, що наша гостинність існує стільки, скільки є ми. Що гостинність не дорівнює так званій "толерантності". Але ліберали не граються в культуру: вони хочуть з нас зробити мігрантський відстійник – так буде дешевше їм в ЄС утримувати авторасистський порядок. Автохтонна Європа старіє і не відтворюється. Звичайно, заклики націоналістів у Європі до припинення знищення автохтонних націй капіталісти та ліберали виставляють як нацизм. В тому то і суть: авторасизм – це збочення політичної свідомості, яке полягає у запереченні права європейців бути собою, бути європейцем, бути певної національності, бути гостинним до приїжджих і вимагати від них поваги до своєї культури. Однак для глобалістів – це технологія утримання капіталістичного центру у своїх руках. Периферію можна експлуатувати лише на умовах повного контролю над Європою. Не всі в Європі це розуміють; дехто з них виступає проти капіталізму, однак поділяє лібералізм, авторасизм та індивідуалізм, дехто виступає за відродження націй і традиції, однак підтримує окупацію Європи капіталом та не заперечує інструменталістський розум.

Капіталізм не хоче національного відродження в Україні. Бо ж з ним постане і питання про власників капіталів в Україні. Хіба становище несправедливості і збагачення багатих задовольняє українців, які терпіли соціальну експлуатацію і національне приниження в умовах російської окупації у 20 ст.?

Нам вкидають російську як другу державну, утискають українську, знищують національну освіту, переписують історію, проводять подальшу приватизацію народної власності, замінюють гостинність на толерантність... Все це підтримує Захід, олігархи з України, ліберали-грантоїди різних фондів, політикани різних поверхових диванних партій.

Компанія авторасистів та ультралібералів Кличка, Герман та Ліхути виявила тенденції, які вже ось як 20 років у нас системно просуваються: національне відродження нещодавно звільненої від окупації України намагаються протиставити демократії, "Європі", "правам людини" і звинуватити у "фашизмі", "нацизмі" тощо. Травля націоналістичної позиції Сиротюка щодо співачки Гайтани як представника України на Євробаченні якраз чітко показала хто є хто у публічному просторі. Існують впливові політичні та економічні сили, які тільки й шукають приводу для початку інформаційної кампанії проти принципу нації та її традиційної культури. Тому й не дивно, що слова Сиротюка ніхто і не читав. Більше того, ніхто не звернув уваги на інтерв'ю Гайтани, де вона відкидає патріотизм щодо України. Ось цитата з інтерв'ю: "Danil: Гайтана, ты патриотка? Гайтана: Нет, я - не патриот. Очень хорошее название для новой песни: "Я - не патриот". Питання, як то кажуть, зняті. Також слова пса режиму олігархів Герман щодо теми також не цікаві. До Ліхути, який заробляє гроші на російській попсі, питань нема. А до Кличка є. Чому він досі не вибачився перед киянами за голосування у Київраді за знищення районних рад в Києві? Чому він не вигнав депутатів фракції УДАРу в Київській обласній раді, якій повністю підтримують голосуванням Партію регіонів? А де було слово Кличка, коли Партія регіонів чинила наступ на українську культуру? Кличку не важливий злочин, його цікавить найбільше, щоб його вчинили професіонали. Так, він професійний "політик".

Який же низький рівень політиків, які не реагують на важливі питання сьогодення, натомість горлопанять про коментарі у соцмережі! Це значить, що вони мислять другосортно, периферійно і провінційно щодо себе. Спільнота, що має свою історію і культуру, ними не сприймається. Вони ратують за побудову в Україні мультикультуралізму, який в Європі вже зазнав поразки. Та попри це вони таврують національне відродження постколоніальної України як "фашизм". У цьому разі постає питання про термінологічну притомність. Якщо ліберали так вважають, то цікаво ким були націоналісти 19 ст., активісти революції 1848 р. – "Весни народів", ким були німецькі Гердер і Фіхте, поети Байрон, Міцкевич, Шевченко, керівники польського повстання 1830 р., ким був Мадзіні, французькі революціонери 1798 р., ким був республіканський націоналіст Бланкі? Для лібералів це також "нацисти"? У 21 ст. подібні жупели і ярлики варто сприймати виключно як засоби ідеологічної зброї тих, хто зараз наживається на багатствах України.

Цікавим до речі був прецедент в Англії: місцевий суд не дозволив усиновити християнам дитину, оскільки на його думку потенційні батьки є гомофобами. Так, християни вважають збочення збочченям і гріхом. А у Німеччині ліберали встановили, що на біржі праці матерям можуть пропонувати офіційно працювати проститутками, звичайно зі страховкою. Але що нам намагаються нав'язати за допомогою такого ірраціонального? – Що Бог є зло!

Інформаційна кампанія під прапором лібералізму спрямована на легітимацію серед українців цінностей космополітичного лібералізму, кар'єризму в західних компаніях, споживацтва, антиукраїнськості. Прикладом зокрема є діяльність депутата-регіонала Колеснічєнка, який вдягає оскаженілий російський імперіалізм в куфайку "прав людини", "європейських цінностей". Інший – діяльність німецького фонду Бьоля, який фінансує прихильників прав сексуальних меншин. Ще інший – істерія навколо приватного допису Сиротюка. Таким чином нас привчають до сорому за своє, за українське.

Поки що ліберали у меншості. Однак на їхній стороні олігархи, їхні ЗМІ та тиск Заходу і Росії на наше відродження. Тому звичайно їм необхідно протистояти. Їм не можна дозволити, щоб вони паскудили у світі імідж України як цивілізованої країни, яка є релігійна, захищає свій суверенітет, відстоює свої національні цінності.

На захисті України від підривної роботи агресивної меншини будуть стояти всі люди доброї волі. Не мовчи, борися, перемагай українофобів!

© 2012


Додати коментар

Увійти через профіль для можливості залишати авторизовані коментарі.