Святослав Вишинський
Інститут філософії ім. Г. Сковороди Національної академії наук України
Школа інтегрального традиціоналізму (переніалізму), пов’язана з іменами Рене Генона, Ананди Кумарасвамі, Юліуса Еволи, Фрітьофа Шуона, Тітуса Буркхардта та ін., на поч. і в сер. XX ст. залишаючись доволі маргінальною контрмодерністською течією, орієнтованою на радикальне заперечення Сучасності як глобального цивілізаційного проекту, наприкінці XX ст. в Росії стала грунтом для формування ідей ряду сучасних мислителів, пов’язаних з російським політичним та академічним дискурсом. Бувши «відкритими» радянським культурним підпіллям 1960-1970-их рр., роботи традиціоналістів суттєво вплинули на формування інтелектуальної атмосфери т.зв. «Южинського гуртка», вихідцями із якого є сучасний російський філософ та політолог, лідер неоевразійського руху Александр Дугін та філософ і теоретик політичного ісламу Гейдар Джемаль. При аналізі ідей, висловлюваних обома мислителями, котрі нині співпрацюють у рамках Центру консервативних досліджень Московського державного університету, що в якості think tank покликаний для формування консервативної ідеології нового російського політикуму, прослідковується вагомий вплив з боку радикальної традиціоналістської парадигми, на поч. XX ст. озвученої Рене Геноном та Юліусом Еволою. Більш або менш переосмислена, така візія склала скелет як сфери наукових інтересів, так і політичної діяльності Александра Дугіна і Гейдара Джемаля, імена котрих сьогодні пов’язують з найбільш радикальними сегментами православної та ісламської спільнот як у межах Росії, так і в пострадянських країнах, а тому вимагає більш уважного філософсько-релігієзнавчого та політологічного аналізу.
Апробація:
Тези доповіді для Європейського філософського симпозіуму «Релігія, культура та суспільство: сучасні виклики з перспективи філософії», Український католицький університет, 10-11 вересня 2010 р.
© 2010
Додати коментар
Увійти через профіль