Валерія Сєдова
Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника
Алхімія (пізньолатинське alchemia, alchimia, alchymia) походить від грецького chemeia від і арабського cheo (ллю, відливаю), що вказує на зв'язок алхімії з мистецтвом плавки і лиття металів. Інше тлумачення походження слова «Алхімія» - від єгипетського ієрогліфа «хмі», що означало чорну (родючу) землю, на противагу безплідним піскам. Цим ієрогліфом позначався Єгипет, місце, де, можливо, виникла алхімія, яку часто називали «єгипетським мистецтвом». Вперше термін «алхімія» зустрічається в рукописі астролога Юлія Фірміка. Найважливішим завданням алхіміки вважали перетворення (трансмутацію) неблагородних металів у благородні (цінні), в чому власне і полягала головна задача хімії до XVI сторіччя. Ця ідея базувалася на уявленнях грецької філософії про те, що матеріальний світ складається з одного або декількох «першоелементів», які за певних умов можуть переходити один в одного. Завданням середньовічних алхіміків було приготування двох таємничих речовин, за допомогою яких можна було б досягти бажаного трансмутації металів. Найбільш важливий з цих двох препаратів, який повинен був володіти властивістю перетворювати на золото не тільки срібло, але й такі, наприклад, метали, як свинець, ртуть і т.д., носив назву філософського каменя, червоного лева, великого еліксиру. Він також іменувався філософським яйцем, панацеєю і життєвим еліксиром. Цей засіб повинен був не тільки облагороджувати метали, але і служити універсальними ліками; розчин його, так званий золотий напій, повинен був зціляти всі хвороби, омолоджувати старе тіло і подовжувати життя. Інший таємничий засіб, вже другорядний за своїми властивостями, що носив назву білого лева, білої тинктури, мав здатність перетворювати в срібло всі неблагородні метали.
Батьківщиною алхімії вважається Древній Єгипет. Алхіміки вели початок своєї науки від Гермеса Трисмегіста (він же єгипетський бог Тот), і тому мистецтво робити золото називалося герметичним. Дійсність така, що крім матеріальної хімії, астрономії та психології (тобто психології в її фазі фізіологічності) стародавні володіли знаннями трансцендентальної астрономії, званої астрологією, трансцендентальної хімії, званої алхімією, теорією психології, званою містичної психологією. Вони володіли внутрішнім знанням крім зовнішнього знання, причому останнім володіють тільки сучасні вчення. Між численними таємними галузями знання, якими володіли герметисти, були ті, які відомі нам як ментальні перетворення.
Трансмутація - термін, що часто використовується для позначення стародавнього мистецтва перетворення металів - особливо простих металів - в золото. Слово "трансмутація" означає перетворювати, змінювати одну природу, форму або речовина в інші, тобто трансформувати. І відповідно духовне перетворення означає мистецтво зміни при перетворенні душевних станів, форм, умов в інші.
Таким чином душевна трансмутація є мистецтвом ментальної хімії, або формою практичної, містичної психології. Але це означає набагато більше, ніж видно на поверхні. Трансмутація алхімії та хімії на площині розуму достатньо важлива по своїм діям, і навіть якщо б мистецтво зупинилося на цьому рівні, воно все одно було б однією з найбільш важливих галузей знання, відомих людині. Але це тільки початок. Давайте подивимося, чому. Першим із семи герметичних Принципів є Принцип менталізму, аксіома якого - "Все є думка", "Всесвіт є мислячий образ", що мається на увазі реальність "Всесвіт є Розум" і сам Всесвіт є уявним чином, тобто існуючої в Розумі Всього. Свої посудини алхіміки запечатували печаткою з зображенням Гермеса - звідси вираз «герметично закритий». Існував переказ, що мистецтву звертати «прості» метали на золото ангели навчили земних жінок, з якими вступили в шлюб, про що розказано в «Книзі Буття» і «Книзі пророка Еноха» в Біблії. Це мистецтво було викладено в книзі, яка називалася «Хема». Арабський учений Аль-Надім думав, що родоначальником алхімії був Гермес Великий, родом з Вавилону, що оселився в Єгипті після Вавилонського стовпотворіння. Існували греко-єгипетська, арабська та західно-європейська школи алхімії.
Самі алхімічні дії, які описуються трактатами, в дійсності є алегоричними. Під видом опису процесу приготування «філософського каменю» в дійсності вкладається розуміння еволюції людської свідомості та можливості сприйняття. Паралель духовного процесу розвитку, що перетинається з матеріальним аспектом існування. Звертаючись до алхімії, спостерігається два аспекти існування доричний - тобто чоловічий, а також іонічний - жіночий. Відповідно до цього, є два способи приготування філософського каменю: сухий та мокрий. Шлях пізнання, тобто шлях «ініціації» має три ступені:
Етична ступінь − це досягнення самопізнання і виробіток у індивіда морально-правових норм, котрі мають стати головними провідними засадами в житті.
Технічна − це самоствердження, відстоювання власних позицій та цінностей життя. Це період опанування «технікою життя», яка дає змогу розвитку як духовному, так і матеріальному. Сфера міжособистісних відносин.
Степінь майстра очищення від нашарувань, що зумовлені життям в соціумі. На мові містиків це осягнення істинно безсмертного «Я». В древніх містеріях це степінь «катарсису», тобто очищення. Ми з’являємся на цей світі учнями. Учень постає «необробленим каменем», що працює над обтісуванням своєї особистості, над переробкою його в гладкий «кубічний камінь», що буде пригідним для використання в якості матеріалу для будування «храму». В алхімії підготовча стадія учня відповідає так званій «підготовчій роботі» пошуку та очищення від «посторонніх домішків» першоматерії, що необхідна для філософського каменю. Отже, людська свідомість залишається завжди відкритою для експериментів, тільки потрібно зняти нашарування раціо, що не дозволяє пізнати ту істину, яка в кожного своя, але в цій неподібності істина кожного це загальна істина, яка шукається кожним із нас. Наш розум проходить через багато етапів позбавлення від нашарувань, повсякденний досвід або ж додає інформацію, або стирає її як непотрібний атавізм, що перешкоджає розвитку як духовному, так і тілесному, розвитку мислення та саморозвитку. Якщо Всесвіт мислячий за своєю природою, тоді Ментальна Трансмутація (Душевне Перетворення) повинна бути мистецтвом зміни умов Всесвіту по аспектам матерії, сили і розуму.
Отже, Душевне Перетворення є дійсно "магічним", про який стародавні автори могли так багато сказати у своїх містичних роботах і за якими вони дали так мало практичних настанов.
Якщо все духовно, тоді все мистецтво, яке дає здатність перетворювати ментально умови, повинно дати Майстрові засіб управління матеріальними умовами, крім тих, які ви називаєте ментальними. В дійсності все, що ми називаємо "психічними явищами", "ментальним впливом", "ментальної наукою", - діє по тим же загальним напрямкам, тому що один принцип має тут місце, незалежно від того, якими іменами названі явища. Учення і практики ментальних перетворень діють у ментальній площині, перетворюючи ментальні умови стану в інші, у відповідності з різними формами, більш-менш ефективними.
Раціональне вивчення, підтвердження, заперечення шкіл ментальної науки є ні що інше, як формула, часто вельми недосконала і не наукова, герметичного мистецтва.
Не тільки ментальні стани в самому собі можуть бути змінені і перетворені герметичними методами, але і стани інших можуть і дійсно постійно перетворюватись точно так само, звичайно несвідомо, але часто і свідомо, деякими раціональними законами і принципами в тих випадках, коли люди, на яких впливають, не інформовані про принципи самозахисту. І більш того, багато учнів і практиків ментальної науки знають, що кожна матеріальна умова, залежне від розуму інших людей, може бути зміненою або перетвореною за умови сильного бажання і вивчення змінених умов життя, бажаних даною особою.
«Істинна герметична трансмутація є мистецтвом думати» - так говорить одна давня герметична говірка. Що таке філософський камінь? Насамперед цей камінь, це той розумовий стан, що може перетворювати небажане - спеціально в інше - бажане, тобто перетворювати одну емоцію в іншу. Відповідно, це певний стан свідомості, досягнувши якого людина стає повноцінним керівником свого психічного світу, завдяки чому і отримує можливість переродитись духовно. Цей стан свідомості також ще називається Космічною свідомістю, тобто усвідомлення всеєдності, відчувши котре хоча б раз в житті людина становиться «двічі народженою» або ж «родженою від Духу». Це «Христос в нас», про котрого говорив в своїх Посланнях апостол Павло. В Священному писанні Христос також зветься «каменем, який відкинули будівельники», тобто ті, хто хочуть побудувати ідеальне духовне суспільство на духовно не відроджених людях - що є просто неможливим. Такий містичний зміст «філософського каменю» алхіміків-герметистів. У вищому метафізичному смислі філософський камінь це те саме Всеєдине в свому аспекті Логосу, або ж світового «Я». В «Смарагдовій Скрижалі» говориться, що всі речі виникли через посередність Логосу або ж через роздуми (medatione). Всесвіт являється мисленнєвим образом, що виник у Всеєдиного. Поняття Єдиної Сутності являє собою астральний план, це той проміжний стан єдиної світової субстанції, через посередництво котрої речі і створіння матеріального світу взаємодіють зі світом духовним - Логосом а також Світовою Душею-Софією, тобто Премудрістю Божою. Алхіміки були прихильниками енергетичної концепції світобудови. У всякій енергії, управляючи її діями, проявляються форми розуму та свідомості. Головними складовими алхімічної операції елементами є ртуть, сірка та сіль. Ці три начала являють собою світові начала: розум, енергію та матерію. Індуси називають це Читта, Прана і Акаша. Багато хто з алхіміків відкидають «сіль», тобто матерію, як світове начало, рахуючи її похідною від Світового становлення. За допомогою алхімії, в її реальному неспотвореному значенні людина здатна досягти розширеної космічної свідомості і відчути інтелектуальне осяяння, тоді наш розум матиме можливість справитись з тяжкими задачами, перед якими інтелект безпорадний. Воля і будь-яка психічна життєва енергія, що проявляється в людині – це її «сірка» вплив середовища, пасивний стан свідомості, «тіло причинності».
Євгеній Філалет говорить про «вогонь мудреців». На науковій мові цей вогонь є вічним джерелом тепла, тобто хімічний елемент радій. Філалет порівнює всяке тіло з чорним фонарем, всередині котрого горить світло, який є невидимим для очей, через товщину матерії, що це світло оточує, але це світло є реальним. Внутрішня алхімія являє собою форму духовної практики, спрямовану на радикальну перебудову психофізичного стану адепта, на створення безсмертного «тіла» і просвітленої свідомості.
Людське тіло являє собою прояв божественної субстанції та енергії, як і сам Всесвіт. Основні сили і якості, які незмінно присутні в організмі, надають йому життя і підтримують його функції, є мікроскопічними відповідниками тих сил, які пронизують "космічне тіло".
Адепт внутрішньої алхімії сприймає своє тіло як мікрокосм, Всесвіт у мініатюрі, наповнену божественними макрокосмічними силами.
В організмі людини можна створити еліксир безсмертя, виплавили його з трьох коштовностей: виплавили насіння - отримати життєвість, виплавили життєвість - отримати дух, виплавили дух - отримати безсмертя.
Еліксир безсмертя також називається безсмертним зародком, або перлиною.
Вся система внутрішньої алхімії будується у взаємозв'язку з енергетичною системою тонкого тіла людини - на послідовному розкритті всіх енергетичних центрів і трансформації нижчої енергії у вищу.
Символізму і практиці внутрішньої алхімії відповідає символізм і практика герметичної традиції Великої Роботи, яка відображає основні моменти процесу творення. Таємниця життя, смерті й безсмертя нерозривно пов'язана з таємницею єднання золотої пари - духовного алхімічного шлюбу чоловічого і жіночого начала.
У тілі людини присутнє все, що є у Всесвіті. Фізичні процеси у Всесвіті відповідають біологічним процесам в тілі людини. Сонце, місяць, зірки, гори, острови і річки зовнішнього світу присутні всередині людського тіла.
Космогонія і космологія нашого Всесвіту нерозривно зв'язані з життєвими процесами людського організму, як частини цього Всесвіту. Можна відтворити в мініатюрі процес творення Всесвіту, як згущення енергій і форм навколо Витоку, невиявленого Абсолюту, в ролі якого виступає людський розум.
© 2012
Додати коментар
Увійти через профіль