Михайло Шморгун
Неформальна група «FamaCom»
Уже сьогодні, якщо дуже-дуже захотіти, то можна побачити країну, в якій нам жити через 10-15 років. Мереживо майбутніх подій передбачити неможливо, проте мріяти не заборонить жоден (навіть найтоталітарніший з усіх тоталітарних) режим.
Живучи тоді, я впевнений, ми точно будемо іншими людьми. Проте, «полювати за своїм майбутнім», точніше за його образами потрібно розпочинати вже сьогодні.
Не хочу бути Касандрою для існуючого нині ладу, але здається, що «Аннушка вже розлила масло» і час існуючої еліти пішов у зворотньому напрямку. Гаплик, що принесе невідома Немезида, уже майже нікого не лякає і сприймається з очікуванням більшістю людей, як на Заході так і на Сході нашої змученої очікуваннями країни. Зміни неминучі...
Назріла необхідність у нових героях, нових моральних авторитетах, що знають правильну відповідь на кожне питання і вірять у те що говорять. Саме такі люди – це образ українського майбутнього.
Одним з таких образів майбутнього є «герой націоналіст» (новий Бандера).
Уже сьогодні стає зрозуміло, що український націоналізм буде важливою, якщо не політичною то культурною силою майбутнього. Націоналізм же теперішній нам варто сприймати, як імпульс, що принесе нову якість (новий образ) завтра.
Прототипом цього образу в наш час, за моєю суб’єктивною думкою, є Юрій Михальчишин.
28-річний політолог Юрій Михальчишин, що був кандидатом в мери Львова від «Свободи», який є помічником Тягнибока та заступником Львівської обласної організації з питань ідеології.
Соціал-націоналіст... а також науковець, політик і просто хороша людина...
Про Михальчишина (інтернет сайт Главком):
«...Одні вважають його цинічним молодиком, для якого радикальний націоналізм – лише метод пробитися до великої політики. Інші впевнені, що за такими, як він, молодими українськими націоналістами, що виросли і сформувалися вже в незалежній Україні, – майбутнє нашої політики, що перетворилася у болото, у якому всі домовляються з усіма, а будь-яка ідеологічна риторика слугує лише прикриттям для брудних оборудок. Хто з них правий, а хто ні, – зможемо визначити вже незабаром...»
Михальчишин про майбутню країну:
«...Для мене це національно однорідна, соціально справедлива держава без олігархів і злидарів, яка забезпечуватиме кожному українцеві життєвий рівень європейського середнього класу, націоналізує незаконно приватизовані виробничі потужності, перебудує економіку із збиткової і залежної від імпорту не лише продуктів розкоші, а й продуктів харчування на успішну, самодостатню і головне – ефективну в умовах сучасної економічної нестабільності у світі господарську систему...»
Про українську молодь:
«...На сьогоднішній день це – найбільш активна частина суспільства, передусім студентська молодь, молоді випускники університетів, які чітко усвідомлюють відсутність перспектив самореалізації в умовах, коли ані вища освіта, ані реально здобуті знання не є запорукою самореалізації ані в кар'єрному плані, ані в плані матеріального добробуту...»
Про економіку:
«...Структура української економіки сьогодні перевернута з ніг на голову: вона обслуговує інтереси дуже вузької групи великої буржуазії, а насправді ані державний сектор, ані загноблений тиском репресивних податкових органів приватний сектор не задовольняє ту кількість високоякісної кваліфікованої робочої сили, яка на сьогодні все ще проживає в Україні, вони не здатні запропонувати цим людям адекватну кількість робочих місць...»
Про революцію:
«...Тому рушійною силою революції стануть люди, незадоволені сьогоднішньою ситуацією в Україні ані психологічно, – оскільки вони розуміють, що влада є чужою для них ментально, культурно, ціннісно, – ані економічно, тому що вони чудово усвідомлюють, що ця влада позбавляє їх життєвих перспектив. Революцію робитимуть ті, кому сьогодні 25-27 років. Вони повинні розуміти, що говорити правду, говорити вголос те, про що багато хто думає, але боїться сказати, є їхнім обов'язком. Тому говорити подібні речі сьогодні – це частина мого громадянського обов'язку...»
Я певний, що багатьом людям цей образ може не сподобатись, більше того, ще більше людей будуть цей образ ненавидіти, проте націоналізм, який Європа залишила в двадцятому столітті, на українській землі буде народжувати яскравих особистостей подібних за своїм духом до Михальчишина.
Саме такі люди будуть виносити вирок сьогоднішній еліті.
© 2011
Додати коментар
Увійти через профіль